ОРТ почав працювати в єврейських громадах північної Африки лише після Другої світової війни.

З 1947 по 1960 роки ОРТ вів роботу в трьох алжирських містах, готуючи дівчат до роботи секретарями, а юнаків – водопровідниками та механіками. Відповідно до місцевих традицій юнаки та дівчата навчалися в різних училищах.

Молоді алжирці навчаються майстерності паяння в училищі ОРТ у Костянтині

У Тунісі ОРТ навчав сучасної техніки доти, доки політичні негаразди не змусили більшість євреїв виїхати з країни, і від 120-тисячної громади залишилося лише 15 тисяч. 1972-го року ОРТ закрив своє останнє училище в Тунісі.

Навчання швейній майстерності в училищі ОРТ, Туніс, грудень 1966 року

У Марокко становище євреїв було іншим. Більшість із них жили в єврейських кварталах, які являли собою нетрі, де люди страждали від голоду та хвороб, а можливості здобути освіту були вкрай обмежені. У 1948 році ОРТ у співпраці з Загальним Єврейським Альянсом відкрив у Касабланці перший центр професійної підготовки. За півроку тут навчалися швейній справі та обробці металу понад 600 осіб.
У 1957 році обидві ці організації спільно створили вкрай необхідну в країні школу для глухонімих. ОРТ продовжив свою діяльність у Марокко навіть після того, як більшість євреїв виїхали до Ізраїлю.

Чоловіча школа в Айн-Себа, Марокко

Навчання мови в інституті ОРТ для глухонімих, заснованому в 1957 році та керованому спільно з Загальним Єврейським Альянсом

Євреї з Північної Африки у Франції

У 1950-ті роки французькі володіння у північній Африці – Алжир, Туніс і Марокко – розгорнули боротьбу за незалежність, і політичне становище у регіоні загострилося. Стародавні єврейські громади в Магрібі (західній частині північної Африки), відчувши серйозну загрозу, стали масами іммігрувати. Частина євреїв обрала Ізраїль, але чимало приїхало і до Франції, викликавши цим помітне демографічне зрушення: загальна чисельність євреїв у країні незабаром досягла 650 тисяч, що зробило єврейську громаду Франції найбільшою в Європі. Більшість єврейських іммігрантів з Магріба оселилися у трьох великих містах – Парижі, Марселі та Тулузі.

Від французького ОРТ була потрібна допомога в освіті та культурній інтеграції новоприбулих. Усі навчальні заклади ОРТ країни розширилися. Навчання іммігрантів розгорнулося у професійних школах  паризьких передмість Монтрей і Шуассі-ле-Руа, у Ліоні та Марселі, у Страсбурзі та в новій школі Вільєр-ле-Бель (при двох останніх були гуртожитки). У Тулузі ОРТ відкрив єшиву (єврейську релігійну школу), де поряд з юдаїзмом викладалися і технічні дисципліни.

Заняття в училищі зв’язку у Вільєр-ле-Бель, Франція

Керівники французького ОРТ докладали значних зусиль, щоб допомогти євреям із північної Африки залишитися у Франції, і за допомогою організацій ОРТ у всьому світі змогли створити сучасну систему освіти для нового покоління французьких євреїв.

На сьогоднішній день ОРТ не веде своєї діяльності у країнах північної Африки.