На початку будь-якої справи спочатку з’являється ідея, а потім вона підхоплюється рештою і починається втілення її в життя.
Так і при створенні Товариства ремісничої та землеробської праці серед євреїв (ОРТ) спочатку була ідея і автором її був Микола Бакст (1842-1904), відомий вчений – фізіолог, письменник, який став одним з небагатьох серед євреїв, які отримали звання професора в тодішній Росії і більше 20 років успішно і самовіддано керував активно розвиваючою ОРТ.
Антисемітські настрої в Європі та плачевний стан євреїв у Російській Імперії порушили у Миколи Бакста непідробний інтерес до єврейського питання. Він вважає, що необхідно добиватися повної рівноправності євреїв Росії та поліпшення умов їхнього існування. Бакст був експертом комісії, створеної російським урядом для перегляду законів про євреїв.
Микола Бакст був фанатично захопленою людиною, яка не знала компромісів і твердо наступала своїм ідеям і переконанням.
В архівах Всесвітнього ОРТ знаходяться Звіт Тимчасового Комітету ОРТ за 1906 рік та Звіт Товариства ремісничої та землеробської праці серед євреїв за 1908 рік, де були знайдені спогади сучасників про Миколу Бакста (ці матеріали до сьогодні ніколи не публікувалися).
Ось уривки з них:
Бакст був переконаний, що лише освіта та навчання корисним професіям забезпечать майбутнє російського єврейства і що злиденні євреї «риси осілості» просто не виживуть, якщо не навчаться своєю працею забезпечувати себе та свої сім’ї.
Професор Бакст не тільки продумав план створення організації ОРТ, яка б присвятила себе цій найважливішій справі, а й переконав у значущості свого задуму великого залізничного магната Самуїла Полякова та впливового банкіра Горація де Гінцбурга.
Але про це та багато іншого ми розповімо в подальших наших публікаціях…
*******************
Чи знаєте Ви, що Микола Бакст є батьком практично російської нейрофізіології та його праці лягли в основу сучасних розробок у цій галузі? А те, що Бакст був одним із учителів відомого фізіолога Івана Павлова?
Микола Ігнатович Бакст (Ноах Ісаакович) народився у містечку Мир Мінської губернії у родині рабина. У 1862 р. блискуче закінчив природниче відділення фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету, і невдовзі Міністерство народної освіти відрядило його на три роки за кордон для підготовки до професії фізіолога. Під час свого першого закордонного відрядження Бакст працював під керівництвом знаменитого німецького фізика, математика, фізіолога та психолога Германа Гельмгольця у Гейдельберзі. Разом з ним Микола Бакст визначив швидкість поширення збудження нервовими волокнами у тварин і людини. Було встановлено, що середня величина швидкості передачі подразнень нервами руки людини становить 33,9005 метра в секунду.
Також Бакст проводив дослідження часу, який необхідний для того, щоб зорове враження дійшло до його сприйняття свідомістю. Крім цього, тут оцінювалася також залежність свідомого сприйняття від тривалості вражаючого чинника. Результати, вперше здобуті Миколою Бакстом у цій найважчій галузі нейрофізіології, досі зберегли своє значення.
Блискучий викладач Микола Бакст відіграв виняткову роль у формуванні Івана Петровича Павлова як професіонала та значною мірою як фізіолога-мислителя. Саме він, і ще ряд викладачів в університетських аудиторіях третього поверху будівлі Дванадцяти колегій у Санкт-Петербурзі, де й досі міститься кафедра загальної фізіології, долучили юного Івана Павлова до останніх досягнень найсильнішої тоді європейської фізіології.