Спеціальний випуск, присвячений Міжнародному Дню пам’яті жертв Голокосту
З підйомом нацизму в 30-ті роки 20 століття євреї почали залишати Німеччину, Австрію, Чехословаччину та шукати притулок у західній Європі та США, а також, за особливими дозволами, у Палестині.
У 1931-1934 роках ОРТ відкрив у Берліні 7 навчальних майстерень для навчання 200 лікарів, адвокатів і чиновників, що втратили роботу, столярній справі, ремонту моторів та іншим спеціальностям.
Школа ОРТ у Лідсі (Англія).
Коли 1931 року німецький ОРТ і Всесвітній союз ОРТ спільно відкрили першу професійну школу, вона юридично була підпорядкована Британському ОРТ.
Школа діяла майже до початку 2-ї світової війни в 1939 р. і була дивом врятована: працівник британського ОРТ Дж.Х.Леві, що прибув до Берліна, за лічені дні до війни, зумів добути дозвіл німецької влади на переведення всієї школи зі 135 учнями та 10 вчителями з Берліна до Лідсу. Незважаючи на затримку, коли влада в останню хвилину заборонила вивозити обладнання школи, всі учні та вчителі встигли залишити Німеччину і вдало дісталися Лідсу.
Французький ОРТ, заснований у 1921 році, почав прийом біженців у 1933 році, коли Світовому союзу ОРТ довелося перенести свою штаб-квартиру з Берліна до Парижа. Для біженців Німеччини були терміново розгорнуті курси перепідготовки: для жінок – з пошиття модної сукні, для чоловіків – з радіотехніки та автомеханіки.
В умовах наростаючої напруженості у Східній Європі перед початком Другої світової війни ОРТ докладав величезних зусиль, щоб продовжити роботу своїх училищ та свої програми допомоги.
З початку 30-х років багатьма містами Польщі за потурання реакційного уряду прокотилася хвиля погромів і антиєврейських заворушень. Євреям значно важче знайти роботу, і єврейська еміграція різко зросла. ОРТ продовжував допомагати тим, хто залишається, заробити на їжу ремеслом і дрібним підприємництвом.
Такі ж труднощі стояли перед євреями Литви. Школа ОРТ в Каунасі мала високий авторитет, оскільки поряд з професійною підготовкою давала і загальну освіту. У 1934 році Литовський ОРТ відкрив своє перше сільськогосподарське училище.
У Румунії, Болгарії та Латвії ОРТ давав євреям підготовку, яка допомагала їм вижити всупереч жахливій дискримінації під час влаштування на роботу.
Після початку війни ОРТ продовжив працювати в окупованій нацистами Європі. Це був найважчий і найнебезпечніший період історії організації. Допомоги ОРТ потребували всі єврейські громади, позбавлені нацистами будь-яких засобів для існування. Багато тисяч фахівців, чиї професії стали забороненими для євреїв, змушені були братися за важку низькооплачувану роботу, і той, хто не зміг її знайти, прирікав голодну смерть. Майстерні ОРТ стали засобом виживання, тому що їх працівникам видавали в гетто додатковий пайок – 100 грамів хліба та тарілку супу – і їх включали до робочих бригад.
1940 року, коли майже всі організації польських євреїв були заборонені, майстерням ОРТ дозволили продовжувати роботу, і на професійні курси записалося 2300 осіб. Учні курсів садівництва розбивали галявинки у Варшавському гетто. Діяв ОРТ також в інших гетто: йшло навчання у школі ОРТ у Вільно, на фабричних курсах у Білостоці та сільськогосподарських курсах у невеликих містах.
Курси виготовлення вивісок у Польщі, 1939.
Такі курси ОРТ відкривав, щоби навчити лікарів, учених, адвокатів та університетських викладачів ремеслам, щоб вони могли знайти роботу замість тієї, з якої їх вигнали.
1940 року криваві погроми обрушилися на євреїв у Румунії. Школа ОРТ у Бухаресті зазнала нападів, але продовжувала працювати майже до кінця війни, навчаючи жменьку жидів, що вижили, радіотехніці, кравецькій і білошвейній справі. В інших румунських містах ОРТ намагався функціонувати, але результати були невтішні.
Угорських євреїв відправили до таборів смерті після окупації країни німцями у 1944 році. До цього в Будапешті та в інших містах ОРТ навчав молодь, постачав кравцям та столярам обладнання та матеріали. Деякий час угорський ОРТ підтримував 7 майстерень для біженців із Югославії та Польщі.
З липня 1940 року ОРТ натрапив на величезні труднощі в Литві та Латвії, де всі установи ОРТ перейшли під контроль нової радянської влади. Відразу після приходу нацистських окупантів багато тисяч євреїв було вбито, а решту загнано в гетто. Проте 1942 року Яків Олейський, директор литовського ОРТ з 1927 по 1941 рік, домігся дозволу знову відкрити школу ОРТ у Каунаському гетто. Вона давала дітям та дорослим професійну підготовку, але таємно у ній викладалися й загальноосвітні дисципліни. 1944 року все гетто було знищено.
Сільськогосподарська громада у Кібартай, Литва, травень 1940 року
У 20 містах Франції, які були окуповані нацистами, технічні училища ОРТ навчали понад 2000 євреїв. Крім того, ОРТ вдалося налагодити навчання 700 людей у 5 таборах для інтернованих. Продовжувала роботу учбова ферма в Ла Роші, яка насправді служила укриттям для єврейських сімей, що втекли від нацистів.
Щонайменше 16 тисячам єврейських біженців вдалося перебратися із Франції до Швейцарії. Швейцарський ОРТ організував для них курси професійної підготовки з метою допомогти їм розпочати нове життя після війни.
Листівка з концентраційного табору Терезін, відправлена до Цюріха Вернера Саймона, директором школи ОРТ у Берліні до 1943 року.
Незабаром Вернер та його сім’я (дружина, маленька дитина та інші) були депортовані до концентраційного табору Аушвіц та вбиті.