Радянський Союз до 1938 р. проводив активну і по-своєму творчу «єврейську» політику. Аграрна колонізація була важливою її частиною, а спеціально створені для цього структури КОМЗЕТ (Комітет із землеустрою трудящих євреїв) та ОЗЕТ (Товариство земельного устрою євреїв) стали чимось на кшталт «єврейського міністерства» в СРСР.
КОМЗЕТ займався безпосередньо землевідведенням та переселенням, ОЗЕТ – мобілізацією громадської думки, пропагандою, збиранням коштів, організацією загальної та професійної освіти, культурного життя, медицини для переселенців, взаємодією з міжнародними єврейськими організаціями.
Роль цих організацій постійно зростала, особливо після ліквідації Комісаріату з єврейських справ і потім Євсекції при ВКП(б).
Після революції лідери ОРТ, що перебували в імміграції, створили в Берліні нову організацію – Всесвітній Союз ОРТ. Структури ОРТ, що залишилися в радянській Росії, були «комунізовані» та перетворені на Всеросійський ОРТ.
Ця радянська громадська організація, формально будучи незалежною від берлінської штаб-квартири, кошти на свої програми отримувала, проте, від Всесвітнього ОРТ.
У 1930 році Всеросійський ОРТ був ліквідований шляхом його злиття з іншою радянською громадською організацією – ОЗЕТом. Проте Всесвітній союз ОРТ продовжував активно працювати біля СРСР до 1938 р., коли відносини радянського уряду з усіма зарубіжними єврейськими організаціями було перервано.
Постанова про злиття ОРТ із ОЗЕТом, журнал “Трибуна”, 1930 р.
У 1924-28 роках, у період найуспішнішої єврейської колонізації, ОЗЕТ був масовою, впливовою і до певної міри громадською організацією не лише за формою, а й за змістом. Саме в цей період взаємодія влади, переселенців та зарубіжних спонсорів виглядала цілком гармонійною.
ОЗЕТ складався з центрального правління і більш менш незалежних філій: Мосозет, Ленозет, Грузозет і т.д., кожен з яких шефствував над будь-яким єврейським районом або групою селищ.
У міру виникнення нових компактних районів із єврейським населенням ОЗЕТ все більше залучався до питань культурного та соціального будівництва. Також, Товариство вело велику видавничу роботу, випускаючи ідишем, російською, українською та іншими мовами масу періодики, книг, брошур, у тому числі журнал «Трибуна» (російською мовою).
Журнал єврейської радянської громадськості “Трибуна”. Підписка на журнал
Престиж організації підтримувало те, що до керівників її регіональних відділень входили видні діячі культури: наприклад, членами правління Мосозета були З. Міхоелс і У. Маяковський.
Для збирання коштів на допомогу переселенцям ОЗЕТ проводив лотереї. З 1927 по 1933 р. пройшло п’ять всесоюзних ОЗЕТ-лотерей. Відомо, що прибуток від першої з них становив понад 365 000 крб. Відділення ОЗЕТ-лотереї було відкрито і закордоном – євреї Америки та Європи охоче брали участь у розіграшах.
 |
 |
 |
 |
Афіші Всесоюзної ОЗЕТ лотереї допомоги єврейському землеустрою
Проте досить швидко ОЗЕТ став втрачати риси реальної громадської організації, перетворюючись на типово радянську, громадську лише за формальними ознаками структуру. При створенні ОЗЕТу декларувалося, що членом товариства може бути будь-яка особа, яка не перебуває під судом, що відкривала шлях для участі в роботі німців.
Членський квиток Всесоюзного товариства із земельного працевлаштування євреїв у СРСР «ОЗЕТ»
Але вже 1928-го року було ухвалено рішення «про недопущення до озетроботи нетрудових елементів».
Кількість членів ОЗЕТу безперервно зростала і на початку 1930-х років досягла 300 000 осіб, але членство мало формальний характер, оскільки в Товариство вступали цілими колективами – заводи, військові частини, вузи тощо.
Вже до середини 1930-х ОЗЕТ, по суті, втратив всі свої функції. У 1937 році керівники Товариства були репресовані, а в травні наступного року спеціальною постановою ЦК ВКП(б) і сама організація була ліквідована як «притон для будь-яких контрреволюційних бундівських елементів, перебіжчиків і шпигунів».