Васильченко Світлана, Запорізька гімназія “ОРТ-Алеф”

Суперечки про користь та шкоду комп’ютера, а, точніше, вже про роль хайтекреволюції у житті не тільки дорослих, а й дітей, ведуться на всіх соціальних рівнях. Вчені, вивчаючи проблему формування мислення сучасних дітей та підлітків, вплив комп’ютера та Інтернету на їхнє фізичне та психічне здоров’я, приходять до неоднозначних висновків.
Цілком погоджуюсь з дитячим психологом Катериною Кес, яка так оцінює реакцію дитини на комп’ютери, гаджети:

«1. Дитині все інше, крім комп’ютера, стає нецікаво. Порівняно з яскравим, захоплюючим, кольоровим, фантастичним комп’ютерним світом, реальний світ йде на другий план – все довкола починає здаватися сірим та нецікавим. Дитина перестає дивуватися простим речам – листочку в калюжі, жолудю в траві, хмарам, що біжать по небу, жучку, який заповз у будинок, сонячному зайчику на стіні. Комп’ютерні ігри витісняють із життя дитини всі інші заняття та інтереси.
2. Дитина вчиться все робити поверхово. У комп’ютері не потрібно докладати зусиль до того, щоб все рухалося, літало. Просто натискаєш кнопку і все відбувається. Хочеться, щоб і в справжньому житті було так само легко. Ця простота підкуповує, дитина звикає до неї. І у дитини поступово втрачається посидючість, старанність, терпіння. Навіщо щось довго і старанно намагатися робити, якщо можна просто натиснути кнопку і все станеться? Навіщо терпляче вирізати, штрихувати, малювати, складати, складати руками, якщо все це саме літатиме, збиратиметься, вирізатиметься, штрихуватиметься з легкістю, та ще й під приємні пісеньки?»

Наразі учні початкової школи на перерві відпочивають так: «Включають свій гаджет і щось там роблять.» При цьому шия нахилена, очі напружені та один палець працює. Чи можна назвати це відпочинком між уроками? З усіх шкільних предметів у сучасній школі вчитель намагається застосувати комп’ютерні технології – демонстрацію презентацій, фільмів на екрані телевізора. Іноді тестування, анкетування із використанням особистих гаджетів. Таким чином, і на перервах, і на уроках інформаційні технології займають все більше і більше часу.
Справді, сучасні інструменти у вигляді інформаційних технологій для роботи з інформацією цікаві, зручні, але наскільки вони корисні для розвитку дитини?
У початковій школі є діти, які на перших уроках інформатики демонструють впевнене володіння елементарними навичками роботи за комп’ютером, але чомусь у них потім, за кілька уроків, найчастіше проблеми із змістовним наповненням завдання. «Так, давити на кнопки можу», але в якому разі? Читати – не вмію, розмірковувати – не вмію, спостерігати – не вмію, аналізувати – не вмію, думати – не вмію». Спостерігаючи за такими учнями на уроках інформатики, за тим, як вони виконують завдання на комп’ютері, приходжу до такого висновку: «Навчання неможливе без того, щоб учень не тримав у руках книгу, олівець, ручку, лінійку, зошит, якісь інші предмети ».

«Рука – мозок, що вийшов назовні» – писав Кант. Що він хотів цим сказати? Ні багато, ні мало, саме те, що це глибинні психологічні процеси відбиваються у становищі наших рук, жестикуляції, дрібних рухах пальців.

Нехай дитина малює, грає, конструює, ліпить, вигадує, будує, спілкується. Треба жити реальним життям. А як же комп’ютер? Без нього ніяк! Знайомити дитину з комп’ютером треба, безперечно, але починати треба не з ігор, що розважають. Жорстко обмежувати доступ до комп’ютера. Зацікавлювати молодших школярів над іншими іграми – старими, забутими, добрими – настільними іграми, рухливими іграми.

Як не дивно звучить, але саме настільними іграми, іграми без комп’ютера заповнюю велику частину уроку інформатики – хвилин 30! Чому так? Тому що переконана в їхній більшій корисності для розвитку дитини, ніж комп’ютерна гра, що хоч і розвиває.
«Настільні ігри розвивають такі якості, як робота в команді, здатність порозумітися, прийти до взаєморозуміння. Одні з них тренують логіку, стратегічне мислення, вчать швидко ухвалювати рішення та планувати свої дії на кілька ходів уперед. Інші розвивають уяву, асоціативне мислення, тренують пам’ять та збагачують словниковий запас. Одним словом, настільні ігри приносять цілком реальну користь у розвиток розумових здібностей. Настільні ігри об’єднують людей.»

Ігри допомагають також розвивати посидючість та уважність, прагнення рухатися до поставленої мети, долаючи певні перешкоди та перепони.

Далі за текстом настільні ігри називатиму «настільні завдання під час уроків інформатики».
Настільні завдання найчастіше нагадують інтерактивні вправи з ресурсу LerningApps, або завдання з зошита з друкованою основою. Але форма виконання завдання інша: завдання виконуються у парі чи групах, завдяки цьому відбувається спілкування, є можливість допомогти один одному. Так як дітей комп’ютер приваблює, а вчителю комп’ютер допомагає організувати роботу на повторення з будь-якої теми, як на уроках, так і в домашніх умовах багато настільних завдань дублюються в ресурсі LerningApps, від комп’ютера відмовлятися не можна.

Ось такі настільні завдання пропонуються учням початкової школи з інформатики. Розвиваючий ефект настільних ігор не відразу впадає у вічі. Подумаєш, діти сидять навколо столу та граються з картками. Проте з погляду науки користь велика. Вчені сформулювали 7 аргументів, чому варто грати в настільні ігри:
1. Удосконалюються математичні навички
2. Розвивається просторове мислення
3. Створюються умови для розвитку мови та соціальної взаємодії
4. Поліпшується концентрація уваги, тренується воля
5. Розвивається стратегічне мислення
6. Удосконалюються пізнавальні здібності та творче мислення
7. Поліпшується самопочуття.
Рекомендую спробувати. Етап уроку з настільною грою відбувається завжди азартно, швидко, цікаво, емоційно.